2. Посилення правової спроможності громад завдяки параюристам

Залучення параюристів або громадських радників є одним із таких механізмів, який може відкрити додаткові можливості для вирішення проблем людей та дозволить отримати якісну комплексну первинну консультацію (у тому числі правову). Зокрема, мова про доступ різних верств населення до роз’яснень змісту законів та урядових реформ, адміністративних процедур та порядку отримання послуг, підготовки документів непроцесуального характеру. Крім того, параюристи можуть скерувати людину до організації, яка допоможе вирішити проблему. Поняття «параюрист» або «громадський радник» маловідоме в Україні, але в інших країнах саме вони забезпечують доступ людей до первинної правової допомоги в громадах – надають первинні консультації або правову інформацію, допомагають проаналізувати проблеми, з якими звертаються люди, пояснюють можливі наслідки дій тощо. Вони володіють актуальними знаннями, є джерелом достовірної інформації та дієвих контактів.

Громадські радники або параюристи – це особи, які не мають юридичної освіти, але пройшли спеціальне навчання, розраховане на допомогу жителям локальної спільноти або громади загалом у найбільш типових для них питаннях[1]. В українському контексті громадські радники не є надавачами послуг (у нашому випадку – правових) у традиційному розумінні, тому в сучасних умовах не можуть складати конкуренції юристам та іншим провайдерам правової допомоги. Водночас, оскільки ці люди живуть у громадах і знають про їх проблеми, можна говорити про кілька суттєвих переваг ролі громадських радників (параюристів) порівняно з професійними юристами.

Так, наприклад, вони:

  • впливають на формування зацікавлення у громаді до вирішення її нагальних проблем, а не очікування, щоб проблеми вирішив хтось за них (завдяки цьому може запуститися або суттєво пришвидшитись процес розвитку самої громади);

  • мають можливість застосування творчих рішень та стратегій у вирішенні правових питань завдяки наявності практичних знань про місцеві особливості, які можуть впливати на вирішення того чи іншого питання;

  • більш мобільні та ефективні (з точки зору фінансових та часових ресурсів).

Вартість навчання громадських радників порівняно з вартістю підготовки професійного юриста у вузах набагато менша.

Громадські радники перш за все є фасилітаторами суспільних змін, комунікаторами для жителів віддалених громад щодо актуальної суспільно-політичної ситуації в країні.

Параюристи (громадські радники) − це небайдужі активні громадяни, яким довіряють люди, які мають авторитет серед жителів громади, або ж це молоді люди, котрі прагнуть зробити свій внесок у розвиток громади та прагнуть здобути досвід і гарну репутацію).

Якщо говорити про українські реалії, в місцевих громадах такими радниками (що діють на громадських засадах) можуть бути представники сервісних організацій, органів місцевого самоврядування чи виконавчої влади, а також студенти юридичних факультетів, які навчаються в обласних центрах, але час від часу повертаються до своїх громад, де можуть надавати консультації. Окрім того, досить успішно функції громадських радників можуть брати на себе соціальні працівники та волонтери, адже вони повинні мати навички ефективної комунікації з людьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також працівники бібліотек, шкільні вчителі правознавства та лідери громадської думки тощо.

Мережа таких активістів може стати важливим і дієвим інструментом у подоланні правової ізоляції та правової неосвіченості багатьох людей і в першу чергу – найбільш незахищених верств населення та мешканців віддалених від міст, територіально важкодоступних громад.

Вдала та продумана інтеграція в українське суспільство інституту громадських радників сприятиме швидкому донесенню до людей новел законодавства та інформації про реформи, що реалізуються урядом, дасть змогу оперативно реагувати на першочергові правові проблеми, що виникають у громадах, а також сприятиме розвитку культури вирішення проблем у правовий спосіб.

Сьогодні стати громадським радником може практично кожен активний громадянин України, який відчуває бажання творити позитивні зміни у суспільстві, здатен вчитися та навчати, а також якісно комунікувати з мешканцями своїх громад.

[1] Ініціатива побудови ефективної мережі громадських радників та їх відповідне навчання підтримується спільно Координаційним центром з надання правової допомоги, Міжнародним фондом «Відродження», Мережею правового розвитку та іншими партнерами у сфері захисту прав людини. У травні 2017 року було проведено тренінг для тренерів системи навчання громадських радників, у якому взяли участь і фахівці системи безоплатної правової допомоги. Ці тренери у майбутньому проводитимуть навчальні заходи для тих, хто захоче стати частиною мережі громадських радників, а також стануть основою професійного експертного кола, яке супроводжуватиме діяльність громадських радників в Україні.

Last updated