> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://qala-project-2.gitbook.io/robota-z-kl-ntami-pos-bnik/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://qala-project-2.gitbook.io/robota-z-kl-ntami-pos-bnik/7.-samovdoskonalennya-ta-rozvitok/7.4.-inshi-obmezhuyuchi-ustanovki.md).

# 7.4. Інші обмежуючі установки

На шляху до навчання, розвитку та самовдосконалення ми можемо зустріти чимало перешкод, у тому числі особистісних. Серед них – наші уявлення / переконання (стереотипи) стосовно нас самих, які обмежують наш потенціал і не дають можливості розвиватися, – обмежуючі установки.

| <p><strong>ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ НАВЧАННЯ</strong><br></p><ol><li> <strong>«Я = моя посада»</strong><br><em>(нерозуміння свого потенціалу та недооцінка ролі особистого прикладу, неврахування досвіду колег, неспроможність бачити ширшу перспективу)</em>  <br>                                                                              </li><li><strong>Реактивність, неврахування тенденцій і процесів</strong><br><em>(реагування на події; брак бачення та мети кращого майбутнього; поверховість, зосередження уваги на симптомах; побоювання заглиблюватися в аналіз питань та шукати справжні причини)</em><br></li><li><strong>«Завжди винен хтось інший, щось інше»</strong><br><em>(немає мужності визнати відповідальність; захисна реакція)</em><br></li><li><strong>Нездатність вчитися з досвіду</strong><br><em>(побоювання взяти на себе відповідальність за помилки, закритість, незацікавленість в обміні думками, ідеями, в навчанні інших та від інших)</em><br></li><li><strong>Домінанта особистих інтересів</strong> <br><em>(цілі й спроможність організації, суспільні інтереси, інтереси клієнтів – на другому плані)</em></li></ol> |
| ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |

Обмежуючі установки називаються обмежуючими, оскільки вони встановлюють штучні бар’єри, зайві (часто вкрай суб’єктивні та необґрунтовані) обмеження в поглядах людини на роботу, власні здібності та вплив на інших; підривають самооцінку, призводять до помилкових суджень, породжують почуття безпорадності, не дозволяють людям розкритися та розвиватися.

*Обмежуючі установки*, що заважають розвитку, можуть бути спричинені такими факторами:

* байдужість, нерозуміння впливу чи мети / результатів діяльності («навіщо?»);
* інерція;
* страхи, побоювання;
* лінь, звичка відкладати;
* недооцінка власних сил, нерозуміння своїх сильних та слабких сторін;
* зневіра;
* пиха тощо.

{% hint style="info" %}
Бажання завжди виглядати значущим, компетентним та симпатичним провокує страх, а він зумовлює відповідну поведінку, яка не дозволяє ані вчитися, ані бути успішним.
{% endhint %}

![](/files/-LmsdNYrnmsYqTdiCDvm)

Люди мають різні потреби, діють під впливом різних мотивів, які, у свою чергу, зазнають впливу культури та життєвого досвіду. Для когось більш важливими є певні досягнення, для когось – можливість впливати, для інших − стосунки. Майстерність полягає у балансуванні цих установок і тверезому / критичному, але не руйнівному ставленні до себе та своїх можливостей.

Особистий приклад орієнтації на навчання є дуже важливим.

**Шкідливі думки, які стають на заваді навчанню, розвитку та, відповідно, успішній діяльності**

![](/files/-Lmsep7-o2XWQ2hZrifo)

{% hint style="info" %}
Дуже важливо визнавати шкідливість таких обмежуючих установок, уявлень та стереотипів, аналізувати їх причини та вплив на нас, намагатися подолати їх.\
\
*Можна шукати виправдання або можна розвиватися та рухатися далі.*
{% endhint %}

Каті Капріно виділяє 8 таких самообмежуючих способів поведінки\[1]:

![](/files/-LmsfYu4jMb_udhLcAJD)

До шкідливих установок також належать:

* *Неврахування власних пріоритетів, цінностей, турбот, цілей*, нівелювання їх на фоні потреб інших людей. Натомість успішні люди чітко знають, чого хочуть досягнути, що для них є найважливішим, самі «керують своїм кораблем», спроможні говорити «ні» тому, що відволікає від досягнення мети, суперечить цінностям.<br>
* *Утримання від висловлення власних думок, безсилля, сприймання себе як безпомічної жертви* (натомість слід розуміти свою силу та внесок, можливості; важливим є відкрите (з гідністю та повагою) відстоювання того, у що людина вірить).

Віра у власні сили, у важливість постійного професійного розвитку, критичне ставлення до себе, уміння активно «прислухатися» до ситуації та до колег - ось ключові установки, які допомагають нам не втратити спроможності до навчання.

Цікаво: що більш освічена людина, то критичніше вона може ставитися до себе, власних поглядів та переконань\[2]. Згадаймо «Я знаю, що я нічого не знаю» Сократа.

Йдеться не про нереалістичне оцінювання ситуації чи себе. Навпаки, мова про такі компетенції\[3], як-от:

* *реалізм* - адекватне сприйняття дійсності, спроможність бачити речі такими, якими вони є насправді, а не такими, якими хотілося б, або яких боїтеся, критичне ставлення до власного досвіду, що може впливати на сприйняття; здатність концентруватися та оцінювати ситуацію;<br>
* *оптимізм* - як здатність звертати увагу й бачити позитивні сторони речей, концентрація на позитиві, настанова на конструктив, сприйняття невдач як важливих уроків та спроможність не опускати завчасно руки, зберігати позитивну налаштованість навіть у несприятливих або стресових ситуаціях;<br>
* *спроможність відчувати щастя* - здатність отримувати задоволення та бути задоволеним життям, спроможність приносити задоволення собі та іншим, життєрадісність, зокрема здатність радіти перебуванню з іншими, добре проводити час, розважатися.

{% hint style="success" %}
Оптимізм як загальна налаштованість на сприйняття світу і себе є важливим фактором, який сприяє навчанню та допомагає ефективніше управляти стресом і керувати своїм життям. У *стані стресу* багато чого залежить від оптимізму, від того, наскільки людина сприймає виклик як те, з чим вона може впоратися, і докладає зусиль для виправлення ситуації там, де це можливо. Оптимізм та почуття гумору – це допоміжні механізми, які сприяють підвищенню стресостійкості.
{% endhint %}

> \[1] <https://www.forbes.com/sites/kathycaprino/2014/01/06/successful-people-the-8-self-limiting-behaviors-they-avoid/#4adaaebb336d>
>
> \[2] Пам’ятаймо про ефект Даннінга – Крюґера (сформульований на основі серії експериментів Джастіна Крюґера та Девіда Даннінга), який свідчить про те, що люди з низьким рівнем компетентності схильні не помічати своїх помилок, упереджених висновків чи невдалих рішень, натомість переоцінюють власні знання, вважають свою спроможність вищою за інших і не визнають справді високих здібностей компетентних. Ця теза не є новою, адже і Дарвін говорив про те, що «невігластво частіше дає впевненість, аніж знання».
>
> \[3] Спроможність до відчуття щастя та оптимізм, реалізм є складовими моделі емоційного інтелекту Рувена Бар-Она (див. далі частину щодо емоційного інтелекту.)