3.3.2. Надання допомоги в забезпеченні доступу особи до безоплатної вторинної правової (...)

3.3.2. Надання допомоги в забезпеченні доступу особи до безоплатної вторинної правової допомоги та медіації

Допомога в забезпеченні доступу особи до БВПД може надаватися, зокрема, шляхом:

1. Інформування про категорії осіб, які мають право отримати БВПД в МЦ та перелік документів, необхідних для підтвердження такого права.

2. Інформування щодо категорій осіб, які мають право отримати БВПД в РЦ, та порядку надання такої допомоги (роз'яснення про порядок призначення адвоката у кримінальних провадженнях, перенаправлення звернень осіб, визначених пунктами 3-7 частини 1 статті 14 Закону до РЦ з одночасним роз'ясненням компетенції РЦ та МЦ).

3. Перенаправлення до партнерів МЦ, які надають БВПД (ГО, спеціалізовані КУ, адвокати, послуги Pro Bono тощо), тих клієнтів МЦ/Бюро, які не належать до суб’єктів права на БВПД, або які потребують невідкладного надання БВПД та не можуть вчасно надати документи на підтвердження права на отримання такої допомоги. Інформацію Відділу 1 щодо партнерів МЦ має надавати інтегратор МЦ, до обов'язків якого входить постійна взаємодія зі стейкхолдерами (партнерами) МЦ — суб'єктами надання БПД на всій території, на яку поширюється діяльність МЦ[1].

4. Забезпечення роботи дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД.

5. Надання адресної правової допомоги.

6. Взаємодії з іншими МЦ.

7. Поширення відомостей та розповсюдження інформаційних матеріалів у вигляді буклетів, брошур, флайерів, листівок тощо, опублікування статей у газетах, виступів на телебаченні, радіо.

Дистанційні та мобільні консультаційні пункти доступу до БПД

Запровадження такої форми роботи МЦ, як забезпечення функціонування пунктів доступу до БПД та здійснення виїздів мобільних консультаційних пунктів (далі – дистанційні та мобільні пункти доступу) зумовлено, в першу чергу, необхідністю спрощення доступу до БПД для соціально вразливих верств населення, а також осіб, які проживають або перебувають у віддалених населених пунктах, зокрема в сільській, гірській місцевостях, віддалених районах міст. Основною відмінністю дистанційного пункту доступу від мобільного консультаційного пункту є те, що дистанційні пункти діють на постійній основі за визначеним МЦ графіком від мобільного пункту доступу є те, що дистанційні пункти діють на постійній основі й сфокусовані на наданні правової допомоги працівниками МЦ, а мобільні – за потребою (і гнучким графіком) й можуть передбачати роботу одночасно фахівців різних устан $a = b$ ов[2], у тому числі працівників МЦ. В рамках виїздів мобільних консультаційних пунктів також забезпечується надання адресної правової допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями, особам похилого віку тощо за місцем їх проживання/перебування.

Дистанційні пункти доступу можуть утворюватися МЦ у приміщеннях органів державної влади (наприклад в органах пенсійного фонду, центрах зайнятості, центрах надання адміністративних послуг, закладах охорони здоров’я, навчальних закладах, військових частинах, установах виконання покарань тощо), ОМС (сільських, селищних, міських радах), бібліотек, громадських та волонтерських організацій тощо та діють на постійній основі за визначеним МЦ графіком.

Наприклад: Для надання БПД учасникам АТО, які перебувають на лікуванні Дистанційні пункти доступу можуть утворюватися МЦ у приміщеннях закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, бібліотек, органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, громадських та волонтерських організацій тощо та діють на постійній основі за визначеним МЦ графіком.

Наприклад: Для надання БПД учасникам АТО, які перебувають на лікуванні у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону, МЦ у місті Львові завдяки налагодженню співпраці з адміністрацією цього медичного центру утворили на базі лікувального закладу дистанційний пункт доступу до БПД. Працівники МЦ почергово, за визначеним графіком, двічі на місяць (друга та четверта середа місяця) здійснюють особистий прийом пацієнтів, котрі потребують БПД.

Дистанційні пункти доступу можуть працювати у формі особистих прийомів громадян, онлайн-консультувань (наприклад, через систему «Бібліоміст»), відеозв’язку, телефонного зв’язку або в інший спосіб.

Слід пам’ятати, що утворення та забезпечення роботи таких пунктів буде можливим лише за умови тісної співпраці МЦ з органами державної влади, ОМС, сільськими, селищними, міськими головами, керівниками установ (організацій, закладів) тощо.

Для цього фахівцям центру варто проводити відповідну роз’яснювальну роботу серед усіх зацікавлених сторін щодо мети утворення та забезпечення роботи таких дистанційних точок доступу до БПД (у тому числі щодо переваг такої форми роботи як для МЦ, так і для партнерів, а також для осіб, які проживають / перебувають у відповідному населеному пункті чи спеціалізованій установі (закладі, організації) та потребують надання БПД тощо).

Крім того, бажано, щоб у приміщенні, де функціонує дистанційний пункт доступу, на видному місці (наприклад, на дошці оголошень або стіні) був розміщений відповідний інформаційний плакат (оголошення), в якому містяться відомості про графік роботи такого пункту, перелік правових послуг, які можна отримати, контактні дані МЦ/Бюро тощо.

Робота мобільних пунктів доступу організовується, зокрема, коли:

• Потрібно забезпечити можливість отримати БПД клієнту, який з тих чи інших причин або обставин (наприклад, за станом здоров'я) не може дістатися до МЦ/Бюро.

Наприклад: особа з обмеженими фізичними можливостями, яка проживає у сільській місцевості, звернулася до сільської ради з метою отримання БПД. За результатами проведеного попереднього консультування посадовою особою ОМС встановлено, що така особа потребує допомоги в складанні документів процесуального характеру, а саме позову до суду щодо оскарження рішення органу соціального захисту населення про відмову їй у забезпеченні санаторно-курортним лікуванням. У зв’язку з цим працівники ОМС за допомогою телефонного дзвінка повідомили МЦ про необхідність організації виїзного прийому в приміщенні сільської ради з метою забезпечення надання БВПД такій особі.

• Значна група осіб, яка потребує БПД, не може її отримати через територіальну віддаленість від МЦ/Бюро або поганий рух громадського транспорту.

Наприклад: до МЦ/Бюро зателефонував чоловік, який повідомив, що мешканцям його селища, у тому числі і йому, без поважних причин припинено централізоване газопостачання. Чоловік повідомив, що значна кількість мешканців селища має намір звернутись до суду з метою в судовому порядку зобов'язати газопостачальну компанію відновити постачання газу. Враховуючи територіальну віддаленість селища від МЦ/Бюро і поганий рух громадського транспорту, працівниками МЦ було організовано виїзний прийом громадян (виїзд мобільного консультаційного пункту). Під час роботи зазначеного консультаційного пункту мешканцям селища було надано правові консультації та роз’яснено порядок звернення по БВПД. Крім того, у двох мешканців селища були прийняті звернення про надання БВПД та документи, що підтверджують їх належність до суб’єктів права на БВПД.

Під час надання БППД у мобільних та дистанційних пунктах, де немає доступу до КІАС, можна використовувати, наприклад, такі способи реєстрації клієнтів:

• картки РКК / РКЗК (див. 3.1.2.);

• журнал звернень, до якого заносять усі основні дані клієнта, яких потребує система КІАС;

• безпосереднє заповнення заяв на первинну правову допомогу за формою, що наведена нижче, де клієнти власноруч вписують своє ім’я, контакти та питання, з яким звертаються.

Якою б не була форма реєстрації, всі дані повинні бути обов'язково перенесені до КІАС.

Надання адресної правової допомоги

Адресна правова допомога надається працівниками МЦ у тому випадку, коли особа внаслідок певних життєвих обставин (фізичних вад, віку або стану здоров’я тощо) не може самостійно прибути до МЦ/Бюро з метою її отримання.

Наприклад: до МЦ/Бюро зателефонувала жінка з проханням надати їй правову консультацію з питання підвищення пенсійних виплат за місцем її фактичного проживання. Під час розмови з громадянкою працівники центру з’ясували, що вона є особою з обмеженими фізичними можливостями, пересувається за допомогою інвалідного візка та самостійно до МЦ/Бюро звернутися не в змозі. У зв'язку з цим фахівцями МЦ було здійснено виїзд до такої особи за місцем її проживання з метою надання їй адресної правової допомоги.

Під час організації надання адресної правової допомоги особі, яка її потребує, може бути корисним:

• домовитися про зручний як для клієнта, так і працівника МЦ/Бюро час для здійснення виїзного прийому;

• за день до запланованого виїзду повторно зателефонувати такому клієнту та перепитати, чи нічого не змінилося, й уточнити час зустрічі; може бути доцільно також (з огляду на вік, стан здоров’я тощо) зателефонувати безпосередньо перед виїздом;

• попередньо ознайомитися з НПА, які регулюють питання, з яким клієнт звернувся до МЦ/Бюро.

Виїзний прийом погоджується з директором МЦ. У деяких МЦ існує практика підготовки доповідних записок[2] та/або ведення відповідних журналів виїздів працівників (у межах населеного пункту, де знаходиться МЦ/Бюро) та журналу реєстрації наказів про відрядження (поза межами населеного пункту, де знаходиться МЦ/Бюро).

Приклад доповідної записки

Приклад наказу про надання адресної правової допомоги

N.B. Для безпеки працівників та запобігання непорозумінням рекомендується здійснювати відвідування клієнта за місцем його проживання не менше ніж двома працівниками МЦ/Бюро та/або по можливості із залученням соціального працівника, представника органу соціального захисту населення або органу місцевого самоврядування. У невеличких містечках існує практика здійснення таких візитів спільно з депутатами місцевих рад.

Якщо у працівників МЦ немає посвідчень, бажано мати при собі завірену належним чином копію наказу про призначення працівника МЦ на посаду та документ, що посвідчує його особу.

[1] Доповідні записки можуть бути підставою для прийняття рішення про надання адресної правової допомоги, що оформлюється відповідним наказом МЦ.

[2] Інтегратор МЦ має постійно проводити роботу з актуалізації, розширення та оновлення переліку партнерських організацій, умов надання ними такої допомоги (спеціалізація стейкхолдерів, види БПД, які ними надаються, графік роботи, попереднє погодження питання клієнта, можливість надання БВПД в строк, необхідний клієнту залежно від тих чи інших обставин тощо). Детальніше див. розділ IV.

[3] Див. наказ КЦ № 140 від 31.03.2017.