3.4.2. Перевірка належності суб'єкта права на БВПД
Частина перша ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» містить вичерпний перелік категорій осіб, які мають право на БВПД, а саме:
особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
внутрішньо переміщені особи; громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб (з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи);
особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою), а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення (з моменту затримання);
особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (до моменту прийняття рішення про надання такого статусу);
особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);
особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);
особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією);
особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі[1].
N.B. БВПД надається особам у цивільних та адміністративних справах, а також особам, які є потерпілими або свідками в рамках кримінального провадження.
Потерпілі та свідки у кримінальних провадженнях можуть отримати БВПД у МЦ/Бюро лише у тому випадку, якщо вони належать до однієї з категорій, передбачених частиною першою ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Разом із зверненням про надання БВПД особа або її представник повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається представник, до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою ст. 14 зазначеного Закону.
N.B. Здійснювати попередню перевірку належності особи до однієї з категорій осіб, визначених у Законі, працівнику МЦ/Бюро рекомендується перед прийняттям письмового звернення про надання БВПД.
Також, у разі, якщо працівником МЦ було попередньо віднесено клієнта МЦ до однієї з таких категорій, як малозабезпечені особи або особи з інвалідністю, працівнику МЦ рекомендується зробити попередній розрахунок доходів такої особи, що, як правило, можливо здійснити зі слів клієнта МЦ.
Водночас, враховуючи те, що Законом не передбачено підстав для відмови у прийнятті звернення клієнта про надання БВПД, у разі його прохання, таке звернення приймається працівником МЦ/Бюро без усіх необхідних документів з одночасним роз'ясненням строків прийняття рішення про надання / відмову у наданні БВПД.
Разом із заявою про надання БВПД усі клієнти пред’являють:
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
Документ, що посвідчує особу
Вичерпний перелік документів, що посвідчують особу, визначений статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме:
паспорт громадянина України / паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм;
паспорт громадянина України для виїзду за кордон (постанова Верховної Ради України від 26.06.1992 N 2503-XII, постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 682);
дипломатичний паспорт України (Указ Президента України «Про дипломатичний та службовий паспорти України»);
службовий паспорт України (Указ Президента України «Про дипломатичний та службовий паспорти України»);
посвідчення особи моряка (постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 441, наказ Міністерства транспорту України від 27.09.93 № 322);
посвідчення члена екіпажу (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1346, Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України 28.01.2008 № 92);
посвідчення особи на повернення в Україну (постанова Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 № 285);
▪ ????(наказ Міністерства закордонних справ України 19.12.2005 № 226, постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1079);
тимчасове посвідчення громадянина України (постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1111);
посвідчення водія (постанова Кабінету Міністрів України від 8.05.1993 № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 511);
посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (постанова Кабінету Міністрів України від 7.08.1995 № 610, постанова Кабінету Міністрів України від 7.05.2014 № 153);
посвідка на постійне проживання (постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251);
посвідка на тимчасове проживання (постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251);
посвідчення біженця (постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 202);
проїзний документ біженця (постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 203).
N.B. Пенсійне посвідчення не є документом, що посвідчує особу.
При зверненні особи до МЦ/Бюро з метою отримання БВПД та пред’явленні нею паспорта як документа, що посвідчує її особу, необхідно звертати увагу на дату її народження, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку до паспортної книжечки вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові.
N.B. Паспорт, у якому не вклеєні такі фотокартки при досягненні його власником 25- і 45-річного віку, вважається недійсним.
Оформлення (у тому числі, замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами / підрозділами ДМС (постанова Уряду від 25.03.2015 № 302).
Реєстраційний номер облікової картки платника податків
Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення), усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом внесення відомостей про них до Державного реєстру.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Форму відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, що вноситься до паспорта громадянина України, затверджено додатком 9 до вищезазначеного Положення.
N.B. У разі встановлення працівником МЦ/Бюро у паспорті клієнта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта працівник МЦ не має права вимагати у такої особи реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до п. 70.10 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 12 Положення, до паспорта громадянина України (сьома, восьма або дев'ята сторінки) контролюючим органом можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Форму даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що вноситься до паспорта громадянина України, затверджено додатком 4 до вищезазначеного Положення.
N.B. Разом з цим, ані Податковим кодексом України, ані Положенням не передбачена можливість здійснювати особою будь-які правочини без реєстраційного номеру облікової картки платника податків, навіть за наявності у паспорті вищезазначеної відмітки.
Тобто, навіть у разі наявності у паспорті клієнта внесених даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків обов’язковим є пред’явлення таким клієнтом оригіналу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
[1] Очікується, що найближчим часом жертви торгівлі людьми будуть належати до суб’єктів права.
Last updated