3.4.2. Перевірка належності суб'єкта права на БВПД
Previous3.4.1. Загальні питанняNext3.4.2.1. Документи, які подають особи, що перебувають під юрисдикцією України (...)
Last updated
Was this helpful?
Last updated
Was this helpful?
Частина перша ст. 14 містить вичерпний перелік категорій осіб, які мають право на БВПД, а саме:
особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
внутрішньо переміщені особи; громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб (з питань, пов’язаних з отриманням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до моменту отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи);
особи, на яких поширюється дія «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (з моменту подання особою заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до прийняття остаточного рішення за заявою), а також іноземці та особи без громадянства, затримані з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення (з моменту затримання);
особи, які перебувають під юрисдикцією України і звернулися для отримання статусу особи, на яку поширюється дія (до моменту прийняття рішення про надання такого статусу);
особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (протягом розгляду справи в суді);
особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку (протягом розгляду справи в суді);
особи, реабілітовані відповідно до законодавства України (стосовно питань, пов'язаних з реабілітацією);
особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі[1].
N.B. БВПД надається особам у цивільних та адміністративних справах, а також особам, які є потерпілими або свідками в рамках кримінального провадження.
Потерпілі та свідки у кримінальних провадженнях можуть отримати БВПД у МЦ/Бюро лише у тому випадку, якщо вони належать до однієї з категорій, передбачених частиною першою ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Разом із зверненням про надання БВПД особа або її представник повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається представник, до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою ст. 14 зазначеного Закону.
N.B. Здійснювати попередню перевірку належності особи до однієї з категорій осіб, визначених у Законі, працівнику МЦ/Бюро рекомендується перед прийняттям письмового звернення про надання БВПД.
Також, у разі, якщо працівником МЦ було попередньо віднесено клієнта МЦ до однієї з таких категорій, як малозабезпечені особи або особи з інвалідністю, працівнику МЦ рекомендується зробити попередній розрахунок доходів такої особи, що, як правило, можливо здійснити зі слів клієнта МЦ.
Водночас, враховуючи те, що Законом не передбачено підстав для відмови у прийнятті звернення клієнта про надання БВПД, у разі його прохання, таке звернення приймається працівником МЦ/Бюро без усіх необхідних документів з одночасним роз'ясненням строків прийняття рішення про надання / відмову у наданні БВПД.
Разом із заявою про надання БВПД усі клієнти пред’являють:
паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті).
Вичерпний перелік документів, що посвідчують особу, визначений статтею 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», а саме:
паспорт громадянина України / паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм;
дипломатичний паспорт України (Указ Президента України «Про дипломатичний та службовий паспорти України»);
N.B. Пенсійне посвідчення не є документом, що посвідчує особу.
При зверненні особи до МЦ/Бюро з метою отримання БВПД та пред’явленні нею паспорта як документа, що посвідчує її особу, необхідно звертати увагу на дату її народження, оскільки відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку до паспортної книжечки вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові.
N.B. Паспорт, у якому не вклеєні такі фотокартки при досягненні його власником 25- і 45-річного віку, вважається недійсним.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Форму відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, що вноситься до паспорта громадянина України, затверджено додатком 9 до вищезазначеного Положення.
N.B. У разі встановлення працівником МЦ/Бюро у паспорті клієнта відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта працівник МЦ не має права вимагати у такої особи реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Форму даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків, що вноситься до паспорта громадянина України, затверджено додатком 4 до вищезазначеного Положення.
N.B. Разом з цим, ані Податковим кодексом України, ані Положенням не передбачена можливість здійснювати особою будь-які правочини без реєстраційного номеру облікової картки платника податків, навіть за наявності у паспорті вищезазначеної відмітки.
Тобто, навіть у разі наявності у паспорті клієнта внесених даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків обов’язковим є пред’явлення таким клієнтом оригіналу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
[1] Очікується, що найближчим часом жертви торгівлі людьми будуть належати до суб’єктів права.
паспорт громадянина України для виїзду за кордон (, );
службовий паспорт України ();
посвідчення особи моряка (, );
посвідчення члена екіпажу (, );
посвідчення особи на повернення в Україну );
▪ ????(, );
тимчасове посвідчення громадянина України ();
посвідчення водія ( (в редакції );
посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон (, );
посвідка на постійне проживання ();
посвідка на тимчасове проживання ();
картка мігранта ();
посвідчення біженця ();
проїзний документ біженця ().
Оформлення (у тому числі, замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами / підрозділами ДМС ().
Відповідно до вимог Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого (далі – Положення), усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом внесення відомостей про них до Державного реєстру.
Відповідно до п. 70.10 ст. 70 та п. 12 (сьома, восьма або дев'ята сторінки) контролюючим органом можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.