1.3.2.1. Наснаження клієнта

Наснаження – це такий процес спонукання і підтримки клієнта або клієнтку, який приводить до формування в особи (особливо тих, хто потрапив у складні життєві обставини) активного і конструктивного ставлення, спроможності брати відповідальність за свої дії та власне життя. В результаті клієнти стають спроможними самостійно долати життєві труднощі, а не очікувати, коли хтось щось зробить для них. Це не означає, що клієнтові не потрібна допомога. Це інший характер допомоги, коли клієнт є партнером, сам приймає рішення і співпрацює з вами. Допомога полягає в тому, щоб наснажити людину вірою у власні сили, всебічно інформувати, сприяти в пошуках варіантів розв’язання проблем, емоційно підтримати тощо[1].

Принципи, на яких ґрунтується наснаження:

• визнання того, що всі люди мають певні здібності, вміння;

• недопустимість використання негативних «ярликів» стосовно клієнтів;

• уважне ставлення до точки зору клієнта / клієнтки, який / яка має право самостійно обирати форму та ступінь втручання у своє життя з боку фахівців;

• «планування послуг» з огляду на соціально-економічний, культурний, політичний контекст життя клієнтів, оскільки причина проблем може полягати у бідності, несприятливих життєвих умовах, соціальному виключенні;

• врахування в роботі ролі взаємонаснаження у групі (люди, які діють разом, стають сильнішими);

• уникання дискримінації за будь-якою ознакою[2].

Наснаження (в контексті надання комплексних послуг) передбачає:

• підтримку розвитку особистості – посилення мотивації, наполегливості, впевненості в собі;

• сприяння розвитку вмінь – вироблення необхідних умінь для участі в процесі вирішення проблем;

• практичну допомогу – інформування, захист інтересів клієнтів, забезпечення, за потреби, догляду за дітьми в той час, коли клієнт вирішує проблеми, надання, за потреби, приміщення, транспорту;

• підтримку рівних можливостей – створення умов для людей, які мають особливі потреби, пов’язані, наприклад, з дискримінацією, проблемами психічного чи фізичного здоров’я;

• заохочення консолідації зусиль – сприяння ініціативам щодо об’єднання клієнтів у дієві групи (забезпечення супроводу, навчання);

• емоційну підтримку – висловлення розуміння, співпереживання[3].

Для фронтлайнерів ця практика роботи буде корисною в роботі з клієнтами, як і з тими, кому важко зібрати довідки чи працювати з адвокатом, так і з тими, хто перебуває в складних життєвих обставинах (СЖО), не наважується діяти.

[1] Див. додаток 3. Альтернативні способи врегулювання спорів, конфліктів. Медіація.

[2] Кейс-менеджмент внутрішньо переміщених осіб: методичні рекомендації / Автор-упорядник: Гусак Н.Є. – К., 2015. — 62 с. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9361/manual_case%20management_UNDP.pdf

[3] Звичайно, такі завдання виходять за межі повноважень фронтлайнерів; водночас, необхідно враховувати, що клієнт/ клієнтка може мати саме такі потреби, і враховувати їх як при залученні партнерів до надання комплексної допомоги, так і при перенаправленні тощо.

Більше див.: Кейс-менеджмент внутрішньо переміщених осіб: методичні рекомендації / Автор-упорядник: Гусак Н.Є. – К., 2015. — 62 с. http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/9361/manual_case%20management_UNDP.pdf