3.3.1. Надання правової інформації та правових консультацій і роз’яснень

Слід розрізняти поняття «правової інформації» та консультацій і роз'яснень з правових питань, адже надання правової інформації передбачає інформування клієнта про загальновідомі відомості (нормативно-правові акти, установи/організації тощо), а консультації та роз'яснення – потребують всебічного вивчення питання клієнта, та за результатами – інформування про шляхи вирішення його питання.

Поняття «інформація» та «правова інформація» визначені Законом України «Про інформацію»[1].

Зміст правової інформації, як правило, є відповіддю на такі питання:

• Чим передбачено? (Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, підзаконні нормативно-правові акти (накази, розпорядження, правила, положення, порядки), методичні рекомендації тощо).

• Де знайти? (сайти органів виконавчої влади, офіційний веб-сайт Верховної Ради України (rada.gov.ua), сайт головного правового порталу України Ліга Закон (ligazakon.ua), а також в офіційних друкованих виданнях «Голос України» та «Урядовий кур’єр», гарячі телефонні лінії, Єдина база даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб’єктів владних повноважень (кабінет електронних сервісів Мін’юсту). Також доцільно використати матеріали довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

• Куди піти, де отримати послугу? (до якого органу, установи, організації, посадової особи звернутись).

Наприклад: питання клієнта МЦ/Бюро: Що мені робити, щоб залишити у спадок все моє майно моїй онуці?

Відповідь працівника МЦ/Бюро: (Чим передбачено?) Питання щодо залишення у спадок майна конкретній особі регулюється відповідними нормативно-правовими актами, такими як Цивільний кодекс України, Закон України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419.

(Де знайти?) Зазначені нормативно-правові акти можна знайти на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (rada.gov.ua) та сайті головного правового порталу України Ліга Закон (ligazakon.ua), а також в офіційних друкованих виданнях «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

(Куди піти? Де отримати послугу?) З метою посвідчення заповіту Ви можете звернутись як до державного, так і до приватного нотаріуса. Крім цього, заповіт може бути посвідчений такими особами, як:

• головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та інвалідів (у разі перебування на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів);

• капітаном морського, річкового судна, що ходить під прапором України (у разі перебування під час плавання на такому судні) тощо.

Також надання правової інформації може полягати в інформуванні про:

• організацію, установу, службу, до якої необхідно звернутись у конкретній ситуації;

• графік роботи будь-якої організації, установи залежно від питання клієнта;

• що робити у невідкладній ситуації, яка загрожує життю, свободі, майну тощо.

При наданні правової інформації фронтлайнер надає клієнтові витяги з законодавства України (Конституції України, інших законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України), норм і принципів міжнародного права, а також ненормативних правових актів, з посиланням на відповідні статті та акти, з вказанням номеру та дати реєстрації/ ухвалення та останньої дати внесення змін.

Способи надання клієнту МЦ/Бюро правової інформації:

1. усно (під час особистого прийому, в телефонному режимі, за допомогою Skype, системи «Бібліоміст», під час роботи мобільного / дистанційного пункту МЦ);

2. письмово (лист, електронною поштою МЦ, через сторінку МЦ у соціальній мережі Facebook, через офіційний веб-сайт РЦ у вкладці «Зворотний зв'язок»);

3. друк окремих положень НПА, інших джерел правової інформації;

4. із залученням, у разі необхідності, перекладачів / перекладачів жестової мови.

N.B. Важливо надавати правову інформацію зрозумілою для клієнта мовою, а також роз'яснити, як самостійно отримати таку інформацію із загальнодоступних джерел.

* * *

У Законі України «Про безоплатну правову допомогу» визначено види БППД та передбачено надання правової інформації, а також правових консультацій і роз’яснень (ПКіР).

Правова консультація та роз’яснення – індивідуальна допомога конкретному клієнтові/клієнтці стосовно практичного використання певної норми закону або нормативно-правового акта стосовно суті порушеного ним/нею питання.При підготовці та наданні усної та письмової ПКіР фронтлайнер повинен використовувати відповідні матеріали довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid»; аналізувати акти законодавства, судову практику, наукову літературу, фахові видання тощо.

Обов’язковим при наданні консультації/ роз’яснення є зазначення такої інформації:

• алгоритм дій,

• куди особа може звернутися (з вказанням місця розташування, контактів та режиму роботи відповідних органів/організацій),

• необхідних документів, які особа повинна зібрати/ подати;

• можливих витрат;

• альтернативних способів врегулювання питання тощо.

При цьому консультація повинна містити посилання на відповідні нормативні акти, міжнародні договори, судову практику, роз’яснення уповноважених держорганів, зразки документів, цивільно-правових договорів (з належними реквізитами), корисні ресурси (сайти органів державної влади, державних реєстрів, розрахунки сплати судового збору тощо).

У разі виявлення застарілих даних у довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», необхідно поінформувати про це авторів статей/ КЦ (вказати потрібні зміни, в т.ч. зазначити дату оновлення законодавства).

Зазначимо ще раз, що при виборі способу надання консультацій та роз’яснень важливо враховувати потреби клієнта та можливості сприйняття інформації, складність питання. Тому, доцільно запитати у клієнта, в якому вигляді (усно чи письмово) йому було би зручніше отримати інформацію, враховуючи при цьому складність питання.

Досвід показує, що при наданні інформації письмово під час прийому в центрі, як правило, є потреба, аби працівник центру також роз’яснив цю інформацію усно. Водночас, при наданні усної консультації часто клієнти потребують певної ключової інформації, зафіксованої письмово.

Детальніше про вимоги до усних та письмових консультацій слід дивитися:

• Наказ Координаційного центру № 2 від 28 січня 2019 року\ «Порядок надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги»

• Регламент центрів з надання БВПД[2].

[1] Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України «Про інформацію»).

Правова інформація - будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо (частина перша статті 17 Закону України «Про інформацію»).

Відповідно до вимог частини 2 статті 17 Закону України «Про інформацію», джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі й підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також ненормативні правові акти, повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації з правових питань.

[2] Розробка цього документу розпочата влітку 2018 року.