6.4. Розгляд звернень та скарг на дії адвоката під час надання вторинної правової допомоги

Трапляється, що клієнт звертається до центру з проханням, а деколи і з вимогою здійснити заміну призначеного йому адвоката / працівника центру. Причому, як правило, звертаються саме до фронтлайнерів, оскільки саме з ними до того спілкувалися в центрі.

У такому випадку необхідно допомогти клієнтові сконтактувати з Відділом 2.

N.B. Не можна ігнорувати усні скарги й пропозиції клієнтів, важливо одразу спробувати вирішити питання по суті, не чекаючи письмових скарг.

Водночас фронтлайнер як особа, яка першою отримує інформацію від клієнта, залежно від обставин може долучитися і до вирішення конфліктної ситуації.

Тож, у першу чергу варто вислухати клієнта, з’ясувати причини невдоволення. Це може бути й просто перше враження, і відсутність контакту, і непорозуміння, і погане інформування адвоката клієнтом тощо. Часто клієнт, неправильно зрозумівши адвоката, робить висновок про те, що адвокат не хоче чи відмовляється працювати з ним. У будь-якому випадку треба пам’ятати, що важливо намагатися підтримувати розмову в конструктивному руслі, контролювати свої емоції та проявляти щиру зацікавленість у вирішенні питання / проблеми.

Інколи варто роз’яснити клієнту, що його питання не є простим / типовим, потребує детального вивчення та пошуку можливих варіантів позитивного вирішення чи врегулювання ситуації, яка склалась, вироблення найбільш ефективного механізму захисту його прав.

На практиці бувають ситуації, коли працівникові МЦ доцільно вжити таких дій:

• Зателефонувати адвокатові та з’ясувати причини та обставини, що стали підставою для занепокоєння клієнта; причому, якщо клієнт занадто емоційно налаштований, може бути краще зробити це не в присутності клієнта; водночас, трапляються клієнти, які хотіли б чути вашу розмову з адвокатом; треба враховувати такі особливості для того, аби не загострювати конфлікт і водночас зрозуміти ситуацію.

• Домовитися та організувати зустріч клієнта й адвоката безпосередньо у приміщенні МЦ/Бюро для з’ясування обставин, що стали підставою для скарги. Така зустріч може бути у присутності як працівника Відділу 2 (організації надання БВПД та роботи з надавачами), так і фронтлайнера, особливо на початку розмови, це може сприяти зниженню «градуса» розмови. За потреби та, зокрема, в разі відмови клієнта зустрічатися з адвокатом, на якого він скаржиться, МЦ може реалізувати своє право звернутися до адвоката з проханням надати письмову інформацію про хід виконання доручення, що дозволить отримати дані для складання відповіді на скаргу.

Слід враховувати, що центри не мають права втручатись у роботу адвоката, який отримує доручення, оскільки він не є штатним працівником, а співпрацює з центром відповідно до контракту чи договору. Водночас, оскільки контракт чи договір з адвокатом укладає місцевий центр і взаємні права й обов’язки[1], згідно контракту, виникають саме між ними, то МЦ має право отримувати від адвоката інформацію про хід виконання доручення, надання такої допомоги.

За потреби потрібно пояснити клієнтові, що означає наявність конфлікту інтересів та які дії потрібні у зв’язку з цим. Адже на практиці адвокати, які співпрацюють з центрами, найчастіше говорять про наявність «конфлікту інтересів» як підставу для заміни адвоката на іншого.

Конфлікт інтересів – суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Потенційний конфлікт інтересів – наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зауважимо, що Закон України «Про безоплатну правову допомогу» не відносить виникнення конфлікту інтересів до однієї з підстав для здійснення заміни адвоката. Водночас, Правила адвокатської етики, які закладають основи для діяльності адвоката, говорять про неприпустимість конфлікту інтересів.

Згідно Правил, є три безумовні випадки, коли конфлікт інтересів може мати місце:

1. захист одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими;

2. здійснення захисту клієнта або надання йому правової допомоги, якщо до цього адвокат надавав правову допомогу, здійснював захист або представництво іншого клієнта, від якого він отримав конфіденційну інформацію, дотичну до інтересів нового клієнта;

3. здійснення захисту клієнта або надання йому правової допомоги, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.

У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб, він повинен припинити надання правової допомоги клієнту (чи кільком клієнтам), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації та повідомити центр про виникнення конфлікту інтересів.

N.B. З метою запобігання виникненню реального чи потенційного конфлікту інтересів при призначенні адвоката працівник центру повинен надавати адвокату максимум інформації про особу клієнта, суть та обставини справи.

Одним з ефективних способів унеможливлення виникнення конфлікту інтересів є практика проведення зустрічі потенційного адвоката та клієнта ще до винесення доручення про його призначення (у виключних випадках, наприклад, за наявності нестандартних / нетипових вимог клієнта, складної справи). Інколи на такій зустрічі доцільно бути й працівникові фронт-офісу, який здійснював прийом клієнта.

N.B. Також важливо під час прийому клієнта одразу запитувати, чи працював він вже по цій справі з якимось адвокатом.

* * *

Слід враховувати, що у разі невиконання або неналежного виконання умов контракту МЦ має право звертатися до:

• комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги відповідної Ради адвокатів регіону[2];

• кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону;

• з клопотанням про виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, – до Координаційного центру з надання правової допомоги.

При цьому центру для розгляду фактів невиконання або неналежного виконання умов контракту можуть бути важливими не лише дані проведеного моніторингу діяльності адвоката, але й наявність письмової скарги клієнта на адвоката.

* * *

Якщо порозуміння з клієнтом не було досягнуто, то працівник МЦ має проінформувати клієнта про інструменти оскарження дій адвоката, серед яких – подача скарги до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури відповідного регіону.

Слід повідомити клієнтові, що:

• Центри не мають права втручатись у роботу адвоката, який отримує доручення, оскільки він не є штатним працівником, а співпрацює з центром відповідно до контракту (згідно зі статтею 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Адвокат є незалежним у виборі правової позиції, а, згідно статті 5 цього Закону, адвокатура є незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб).
• Якщо адвокат непрофесійно виконує свої обов’язки, його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності[3].

• Дисциплінарне провадження[4] стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Тому потрібно знати місце роботи адвоката.

• Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо неналежних дій адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки[5]. Саме тому клієнт має право звернутися зі скаргою до відповідної КДКА.

• Рішення у дисциплінарній справі[6] приймається за відсутності особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та надсилається або вручається під розписку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

• Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

• Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Для ініціювання питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності клієнтові необхідно:

• визначити адресу робочого місця адвоката, яка зазначена в записі щодо цього адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України;
• скласти заяву (скаргу) на ім’я голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України;

• подати / відправити заяву (скаргу) до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

[1] Зокрема, згідно примірного контракту та договору з адвокатом, адвокат зобов’язується:

• надавати безоплатну вторинну правову допомогу якісно, в повному обсязі та у визначені строки;

• дотримуватись вимог Конституції України, законів України, інших актів законодавства, стандартів якості надання безоплатної правової допомоги;

• виконувати обов’язки відповідно до Правил адвокатської етики;

• захищати інтереси особи, якій надається безоплатна вторинна правова допомога, всіма законними способами;

• діяти виключно в інтересах такої особи;

• не вчиняти будь-яких дій та не допускати бездіяльності, що може завдати шкоди особі, якій надається безоплатна вторинна правова допомога;

• негайно повідомляти центру про зміну своєї адреси проживання, зміну місця здійснення адвокатської діяльності, засобів зв'язку (номера телефону, адреси електронної пошти тощо);

• брати участь у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що організовуються Координаційним центром з надання правової допомоги та/або центром.

[2] Відповідно до Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (від 17.12.2012 № 35), за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, разом із наданням висновку комісія має право:

• надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;

• вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;

• вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо підписання (відмови від підписання) акта наданих адвокатом послуг за контрактом (договором), розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

• звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

[3] Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, а саме: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

N.B. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

[4] Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається протягом тридцяти днів з дня її порушення.

[5] Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

[6] За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або закриття дисциплінарної справи. За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

• попередження;

• зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

• для адвокатів України позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України; для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.