3.4.2.15. Звертаються іноземці

З метою виконання взятих Україною на себе міжнародних зобов'язань законодавець в особі Верховної Ради України у Законі України «Про безоплатну правову допомогу» (частина 2 статті 14) передбачив, що право на БВПД мають громадяни держав, з якими Україна уклала відповідні міжнародні договори про правову допомогу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також іноземці та особи без громадянства відповідно до міжнародних договорів, учасником яких є Україна, якщо такі договори зобов'язують держав-учасниць надавати певним категоріям осіб безоплатну правову допомогу.

Таким чином, не тільки громадяни України, а й іноземці та апатриди (особи без громадянства), які мешкають на території України, можуть реалізувати своє право на БВПД у центрах з надання БВПД.

Необхідно розмежовувати поняття «правова допомога», що використовується у міжнародних договорах про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, та надання професійної правничої допомоги особам з метою реалізації їхніх прав.

Так, Україною укладено низку міжнародних договорів про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, у контексті яких правова допомога розуміється як співробітництво компетентних органів держав-учасниць відповідних договорів з метою сприяння розслідуванню чи судовому розгляду кримінальних та цивільних справ. Зазначена правова допомога надається на підставі запиту компетентного органу однієї держави до компетентного органу іншої держави, складеного та направленого згідно з вимогами відповідного договору. Надання та отримання такої правової допомоги фізичними особами не передбачається.

Водночас, у низці міжнародних договорів з питань міжнародного співробітництва у цивільних справах міститься положення, що у випадках, передбачених законодавством Договірних Сторін, громадяни однієї Договірної Сторони матимуть право на отримання безоплатної правової допомоги на території другої Договірної Сторони за тих же самих умов і в тому ж обсязі, як і громадяни останньої Договірної Сторони. Саме положення частини другої статті 14 Закону уможливило реалізацію відповідних норм двосторонніх міжнародних договорів України щодо отримання БПД іноземцями на території України за тих самих умов і в тому ж обсязі, як і громадяни України.

Кількість таких міжнародних договорів постійно збільшується (Див. перелік договорів станом на червень 2018 року у додатку).

Слід враховувати, що міжнародні договори оперують прив’язкою не лише до громадянства особи, а й до місця її проживання, а іноді надання такої допомоги залежить від виду справи, у якій потребується така допомога (наприклад, щодо аліментів чи повернення дітей).

Надання безоплатної правової допомоги іноземцям також може передбачатися положеннями міжнародних договорів з окремих питань співробітництва у цивільних справах, наприклад, щодо стягнення аліментів, повернення дітей до місця постійного проживання тощо, і у такому випадку не завжди залежатиме від громадянства особи.

Під час вирішення питання щодо надання іноземцю безоплатної вторинної правової допомоги слід брати до уваги:

1. наявність та чинність для України міжнародного договору про правову допомогу у відносинах з державою, громадянином якої є іноземець, або в якій постійно проживає; у разі багатостороннього міжнародного договору перевірити актуальну інформацію можна на офіційному інтернет-сайті депозитарія;

2. наявність у такому міжнародному договорі положення щодо отримання безоплатної правої допомоги в компетентних органах другої Договірної Сторони за тих же умов і в тому ж обсязі, як і громадяни останньої Договірної Сторони.

За наявності обох умов іноземець має право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги на таких самих умовах, що і громадяни України, тобто підтвердивши свою належність до однієї з вразливих категорій, передбачених частиною першою статті 14 Закону.

Крім того, відповідно до роз'яснень Міністерства юстиції України:

• згадане положення частини другої статті 14 Закону стосується іноземців, які не знаходяться на території України, а потребують отримання безоплатної правової допомоги, перебуваючи за кордоном;

• у разі, якщо іноземець перебуває на території України, вирішення питання про надання йому безоплатної вторинної правової допомоги має здійснюватися відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону.