3.4.3. Прийняття письмового звернення клієнта / представника клієнта
Суб'єктами звернення до МЦ/Бюро із заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги є особи, які досягли повноліття.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 зазначеного Закону, подаються особами, які досягли повноліття.
Водночас звертаємо увагу працівників МЦ на таке.
Відповідно до вимог ст. 30 Цивільного кодексу України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 30 Цивільного кодексу України).
У цивільному праві є градація різних ступенів дієздатності:
повна дієздатність, яка настає з моменту повноліття – з 18 років;
часткова дієздатність: до 14 років (обсяг прав, які має право здійснювати особа з частковою дієздатністю, наведений у ст. 31 Цивільного кодексу України);
неповна дієздатність: 14—18 років (обсяг прав, які має право здійснювати особа з неповною дієздатністю, наведений у ст. 32 Цивільного кодексу України).
N.B. Враховуючи те, що ч. 2 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що звернення про надання одного з видів правових послуг, визначених ч. 2 ст. 13 цього Закону, що стосуються дітей, подаються їх законними представниками, а, в свою чергу, відповідно до вимог ст. 6 Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, право на звернення до МЦ/Бюро має особа з повною цивільною дієздатністю.
Так, відповідно до вимог ст. 34 Цивільного кодексу України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Разом з цим, відповідно до вимог ст. 35 Цивільного кодексу України, фізична особа набуває повної цивільної дієздатності також у таких випадках:
реєстрації шлюбу фізичною особою, яка не досягла повноліття (набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу);
працевлаштування фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років, за трудовим договором;
наявності дитини у неповнолітньої особи, яка записана матір'ю або батьком цієї дитини;
наявності рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди – за наявності рішення суду;
державної реєстрації особи, яка досягла 16-річного віку, як фізичної особи-підприємця.
На підтвердження набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності посадовій, службовій особі подаються відповідні документи (трудовий договір, виписка з наказу про призначення на посаду, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо).
N.B. Отже, враховуючи вищезазначене, у разі звернення до МЦ/Бюро особи, яка не досягла повноліття, однак набула повної цивільної дієздатності з підстав, наведених вище, за наявності підтверджуючих документів працівник МЦ/Бюро приймає від такої особи письмове звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Звернення про надання БВПД може бути подано до місцевого центру повнолітньою особою особисто або через представника[1]. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Одною з підстав, встановлених в актах цивільного законодавства, є представництво за довіреністю (ст. 244 Цивільного кодексу України).
Якщо до МЦ звертається особа, що є представником іншої особи, та подає як підтвердження нотаріально завірену довіреність, Відділ 1 повинен перевірити наявність усіх даних, що мають бути в такій довіреності, відповідно до вимог законодавства України.
Для перевірки чинності довіреності можна скористатися Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів
Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів — це електронна база даних, у якій можна знайти інформацію про дійсні та недійсні спеціальні бланки нотаріальних документів. Функціонування цього Реєстру врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Будь-які юридичні і фізичні особи мають право вільного доступу до відомостей Єдиного реєстру за посиланням: http://rnb.nais.gov.ua/. У Єдиному реєстрі фронтлайнер може отримати інформацію про код використання бланка (тобто про те, яка нотаріальна дія зареєстрована під використанням такого бланка; наприклад, заява, доручення, договір, заповіт), про дату використання нотаріального бланка, про дату і час перевірки конкретного бланка.
Дані про витрачання бланків мають бути внесені до реєстру протягом одного дня. За несвоєчасне внесення або невнесення відомостей про витрачання бланків або недійсні бланки, втрату або викрадення бланків, яке сталося з вини державних і приватних нотаріусів, відповідне Головне управління юстиції зупиняє діяльність приватного нотаріуса або притягує до дисциплінарної відповідальності державного нотаріуса.
За доступ до інформації з Єдиного реєстру про дійсність і недійсність бланка через веб-сайт плата не береться.
Порядок подання письмового звернення до МЦ про надання безоплатної вторинної правової допомоги
Відповідно до вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу», для отримання особою безоплатної вторинної правової допомоги такій особі необхідно звернутись з відповідним зверненням, до якого додати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону.
Працівнику МЦ/Бюро рекомендується здійснювати попередню оцінку належності особи до однієї з категорій, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», перед прийняттям письмового звернення про надання БВПД.
Тобто, до моменту отримання працівником МЦ/Бюро всіх документів, які підтверджують фактичну належність клієнта до однієї з вразливих категорій, письмове звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги приймати не рекомендується.
Втім, враховуючи те, що Законом України «Про безплатну правову допомогу» не передбачено підстав для відмови у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги, у разі наполягання клієнта у його прийнятті без усіх необхідних документів таке звернення має бути прийняте працівником МЦ/Бюро з одночасним роз'ясненням порядку надання такої допомоги.
Форма та зміст звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги
Звернення про надання безоплатної вторинної правової допомоги має бути викладене у письмовій формі.
У разі неписьменності або через фізичні вади, які унеможливлюють складання звернення безпосередньо клієнтом, працівник МЦ/Бюро надає допомогу в його складанні.
Так, у правому верхньому куті звернення має бути зазначений адресат, тобто одержувач цього звернення (ПІБ директора МЦ або особи, на яку покладено обов’язок виконання його повноважень).
Нижче особа, яка звертається з відповідним зверненням, має вказати свої персональні дані, а саме:
прізвище, ім’я, по батькові;
місце фактичного проживання;
засоби зв’язку (телефон, електронна пошта);
дані документа, що посвідчують особу, що містять назву документа, його серію та номер, ким виданий та дату видачі.
N.B. Вичерпний перелік документів, що посвідчують особу, визначений ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Пенсійне посвідчення не є документом, що посвідчує особу.
Після зазначення адресата звернення, а також даних самої особи, яка звертається з метою отримання БВПД, клієнту МЦ/Бюро необхідно викласти суть порушеного питання, з яким він звернувся до МЦ/Бюро.
Викладаючи суть порушеного питання, слід чітко, стисло сформулювати, в чому саме полягає проблема, вирішення якої потребує надання особі саме вторинної правової допомоги, а також зазначити конкретний вид правової допомоги, по яку клієнт звертається до МЦ/Бюро.
N.B. Перед прийняттям звернення працівник МЦ/Бюро має у кожному випадку перевіряти у КІАС, чи надавалась раніше такій особі БВПД з питання, з яким вона звернулась станом на сьогоднішній день, оскільки надання особі БВПД з одного й того ж питання є підставою для винесення рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Наприклад: «Я, Ромова Анастасія Іванівна, прошу надати мені безоплатну вторинну правову допомогу, що передбачає здійснення представництва моїх інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо здійснення перерахунку пенсії».
За результатами розгляду вищезазначеного письмового звернення Ромової А. І. МЦ буде винесено рішення у вигляді наказу з наступною констатуючою частиною:
«Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17, частини третьої статті 19 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» та на підставі звернення Ромової Анастасії Іванівни від 05.06.2016 № 1 про надання безоплатної вторинної правової допомоги, що передбачає здійснення представництва її інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо здійснення перерахунку пенсії».
Прийняття рішення про надання БВПД є підставою для видання адвокату доручення для надання БВПД або наказу про уповноваження працівника МЦ/Бюро. У дорученні / наказі зазначається, зокрема, вид правової допомоги, у разі необхідності – суть правового питання, з яким звертається клієнт до МЦ тощо.
Тобто, й у цьому випадку зміст доручення буде дублювати зміст констатуючої частини наказу про надання БВПД:
«для здійснення представництва її інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами у справі щодо здійснення перерахунку пенсії».
Як вже було зазначено вище, перед прийняттям звернення працівник МЦ/Бюро має у кожному випадку перевіряти у КІАС, чи надавалась раніше такій особі БВПД з питання, з яким вона звернулася, оскільки надання особі БВПД з одного і того ж питання може бути підставою для винесення рішення про відмову в наданні БВПД.
Письмове звернення має бути підписане заявником із зазначенням:
дати звернення;
підпису клієнта або його представника;
прізвища та ініціалів клієнта або його представника.
N.B. З метою застереження особи від наслідків, які мають місце у разі надання до МЦ фальшивих документів, враховуючи вимоги ч. 1 п. 2, ч. 3 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», у бланку письмового звернення слід зазначати:
«Про зобов’язання здійснити відшкодування вартості фактичних виплат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги у разі встановлення факту подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, що стали підставою для віднесення мене до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та прийняття рішення про надання мені безоплатної вторинної правової допомоги повідомлено». Зафіксувати дату. Має бути підпис клієнта, а також його прізвище, ініціали або підпис, прізвище, ініціали представника клієнта.
Дії працівника МЦ/Бюро у разі виникнення нестандартних (нетипових) ситуацій, у тому числі звернення особи з фізичними вадами, що унеможливлюють самостійне підписання звернення, детально розглянуті у розділі 5.2.
Після того, як звернення прийнято, працівник МЦ/Бюро має надати особі талон про його прийняття. У талоні необхідно зазначити:
документи, які клієнт надав на момент звернення до МЦ/Бюро;
документи, які клієнт повинен додатково надати до МЦ/Бюро з метою підтвердження права на отримання БВПД.
N.B. Процедура прийняття письмового звернення Бюро правової допомоги є тотожною процедурі його прийому фронтлайлером.
Реєстрація звернення у відповідному журналі та у КІАС здійснюється в день його прийняття, зокрема, внесення даних про клієнта, його звернення та документів, які були ним надані на підтвердження належності до тієї чи іншої категорії. Реєстрація «день у день» дасть можливість відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та роботи з адвокатами МЦ оперативно підготувати проект рішення за результатами розгляду звернення клієнта та доданих до нього документів.
Відлік десятиденного строку, під час якого МЦ приймається рішення про надання / відмову в наданні БВПД, починається після отримання працівником МЦ звернення про надання БВПД та всіх необхідних підтверджуючих документів.
Неприпустимими є випадки, коли відлік зазначеного строку починається лише після того, як працівник головного офісу МЦ отримає оригінали підтверджуючих документів на паперових носіях, оскільки, як вже йшлося вище, БПД – це лише відокремлений підрозділ МЦ, а не самостійна установа. Тому після прийняття письмового звернення важливою є його реєстрація у КІАС працівником Бюро.
На що треба звернути увагу, коли звертається представник клієнта за довіреністю
Однією з форм здійснення громадянами належних їм прав є представництво.
Наявність у національному законодавстві інституту представництва зумовлена тим, що завдяки йому стає можливою реалізація цивільних прав фізичних осіб, які з тих чи інших причин не можуть або не бажають особисто вчиняти дії, що мають юридичні наслідки. Причини можуть бути різними: стан здоров’я, вік, відсутність спеціальних знань тощо.
Найпоширенішим видом представництва є представництво інтересів особи за довіреністю.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва її інтересів перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Які посадові та службові особи, окрім нотаріуса, та в яких випадках мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених?
Порядком посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2006 № 940), визначений перелік посадових та службових осіб, які мають право посвідчувати довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, а саме:
уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування - довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі - довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів – довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, – довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців.
N.B. Вищезазначений перелік посадових та службових осіб, що мають право посвідчувати довіреності, наведений з урахуванням саме компетенції центрів з надання БВПД.
Поряд з нотаріальною формою законодавець допускає випадки посвідчення довіреності за місцем роботи, навчання, місцем стаціонарного лікування або місцем проживання довірителя.
Так, довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання (ч. 4 ст. 245 ЦК України).
N.B. Вищенаведені повноваження ніяким чином не стосуються послуг, які надає центр, а отже не можуть бути взяті до уваги під час звернення представника.
При прийнятті звернення в особи, яка звертається в інтересах іншої особи на підставі довіреності, працівник МЦ у кожному випадку має перевірити:
документи, що посвідчують особу представника;
обсяг повноважень, які такий представник має право вчиняти в інтересах особи, яку він представляє; за загальним правилом форма довіреності повинна відповідати формі тієї угоди, яку має намір вчинити уповноважена особа. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 205 ЦК України, угоди можуть укладатись в усній та письмовій формі. Однак, враховуючи юридичне визначення довіреності (ч. 3 ст. 244 ЦК України), можна зробити висновок, що повноваження уповноваженої особи (довіреного) мають бути зафіксовані лише письмово;
строк, на який така довіреність видана.
Довіреність може бути оформлена як із вказівкою на строк її дії, так і без зазначення такого строку. У разі, якщо термін дії довіреності не зазначений, вона буде діяти до настання умов, передбачених для припинення представництва інтересів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі:
закінчення строку довіреності;
скасування довіреності особою, яка її видала;
відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
N.B. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (тобто правочини, які будуть здійснені на підставі такої довіреності, не будуть створювати юридичних наслідків для довірителя) (ст.ст. 215, 216, ч. 3 ст. 247 ЦК України).
Наявність права передоручення
За загальним правилом, представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.
Разом з цим, ЦК України передбачена можливість представника передати свої повноваження (у повному обсязі чи частково) іншій особі.
N.B. Відсутність в уповноваженої особи права передоручення є наслідком відсутності у такої особи права передавати вчинення тих чи інших дій від імені довірителя іншим особам.
У нашому випадку такими особами є безпосередньо адвокати та спеціалісти центрів/Бюро, які надають БВПД.
N.B. Наявність в уповноваженої особи права передоручення є необхідною лише при бажанні довірителем отримати безоплатну вторинну правову допомогу, що передбачає здійснення представництва інтересів довірителя.
Наприклад:
До МЦ звертається Іванов І. І. з проханням надати його дружині, Івановій А. А., БВПД, що передбачає здійснення представництва її інтересів у суді під час розгляду справи про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Гр. Іванов І. І. повідомляє працівнику МЦ, що наразі його дружина не має можливості особисто прибути до МЦ та самостійно подати звернення і відповідні документи для отримання такої допомоги, оскільки внаслідок ДТП отримала тяжкі травми та перебуває у лікарні, однак у нього наявна генеральна (загальна) довіреність.
У такому разі працівник МЦ має в обов'язковому порядку перевірити наявність у вказаній довіреності права передоручення, оскільки представник має право діяти лише в межах наданих йому повноважень, а при передорученні має місце передача представником його повноважень третій особі (заміснику), тобто відбувається заміна осіб у внутрішніх відносинах представництва.
Крім цього, працівник МЦ має роз'яснити представнику клієнта, що відсутність у довіреності права передоручення фактично позбавляє його права на посвідчення від його імені як представника довіреності на ім'я адвоката / представника МЦ для надання ним в подальшому БВПД його дружині, адже довіреність є необхідним документом для здійснення представництва інтересів особи.
N.B. Якщо до МЦ/Бюро звертається представник клієнта за довіреністю без права передоручення, працівник МЦ/Бюро тільки приймає звернення про надання довірителю БВПД, але в подальшому не може забезпечити посвідчення довіреності від імені представника довірителя на ім'я адвоката або працівника МЦ.
У цьому випадку пропонуємо такі варіанти вирішення ситуації:
запропонувати представнику довірителя оформити довіреність з правом передоручення;
надати адресну правову допомогу (виїхати за місцем перебування безпосередньо довірителя (клієнта) для посвідчення від його імені довіреності).
Звернення до центру/Бюро представника клієнта за довіреністю з правом передоручення дає можливість посвідчити довіреність на ім'я адвоката / представника МЦ/Бюро безпосередньо від імені самого представника довірителя.
Довіреність в порядку передоручення повинна відповідати наведеним нижче вимогам:
перелік повноважень, вказаних в ній, не може бути ширшим за перелік, вказаний в основній довіреності;
її термін дії не може бути довший терміну основної довіреності;
подальше передоручення не може бути передбачене такою довіреністю.
N.B. Довіреність, що видається у порядку передоручення, має бути в обов'язковому порядку посвідчена нотаріусом (частина 2 ст. 245 Цивільного кодексу України).
Обов'язки представника за довіреністю:
вчиняти лише ті правочини, право на вчинення яких має особа, яку він представляє;
не вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом;
вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто (винятком може бути ситуація, коли, з метою охорони інтересів особи, яку він представляє, представник вимушений передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі);
повідомити особу, яку він представляє, про передачу своїх повноважень іншій особі з одночасним наданням необхідних відомостей про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника, у нашому випадку — адвоката, працівника МЦ або Бюро);
брати участь в обговоренні з адвокатом клієнта правової позиції та подальших дій, спрямованих на відновлення прав клієнта;
повідомити про припинення представництва за довіреністю з підстав, зазначених ст. 248 ЦК України;
повідомити МЦ про його відмову від вчинення дій, які були визначені довіреністю.
N.B. Враховуючи вищенаведене, також рекомендується письмово повідомляти клієнта МЦ (довірителя) про звернення його представника до центру з проханням надати довірителю БВПД.
Вищенаведена рекомендація обумовлена тим, що, відповідно до вимог ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення (за винятком безвідкличної довіреності), про що зобов'язана негайно повідомити як самого представника, так і третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.
Наприклад:
До МЦ звернувся представник клієнта за довіреністю з правом передоручення. Після розгляду МЦ письмового звернення представника клієнта, винесення рішення про надання довірителю БВПД МЦ видає певному адвокату доручення прибути до МЦ, зокрема для проведення першої зустрічі з представником клієнта.
Після проведення першої зустрічі представник клієнта разом з адвокатом бере участь у судових засіданнях.
Разом з цим, в процесі здійснення представником клієнта та призначеного МЦ адвоката представництва інтересів клієнта у суді клієнт скасовує раніше видану довіреність та інформує про це представника. За таких обставин представник не може надалі брати учать ані в судовому процесі, ані в обговоренні з адвокатом клієнта подальших дій, спрямованих на відновлення прав клієнта.
Проте представник клієнта про скасування довірителем такої довіреності ані суд, ані адвоката не повідомив. Крім цього, можна припустити, що довіритель (клієнт) також недобросовісно поставився до своїх обов'язків та після скасування ним довіреності не повідомив про це свого представника.
[1] Див. пункт "На що треба звернути увагу, коли звертається представник клієнта за довіреністю"
Last updated