4.3. Співпраця МЦ та РЦ
Співпраця МЦ та РЦ відбувається за різними напрямами, відповідно до положень про центри та відділи, та в різних формах. Співпраця зумовлена реалізацією ключових завдань центрів, зокрема, надання БППД і БВПД, підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення (правопросвітництво)[1].
Згідно з Положенням про центри з надання БВПД (наказ Міністерства юстиції України від 02.07.2012 № 967/5, зі змінами), РЦ також:
спрямовують, координують та контролюють діяльність місцевих центрів; проводять перевірки діяльності місцевих центрів у порядку, затвердженому КЦ; здійснюють моніторинг та оцінювання забезпечення підпорядкованими їм місцевими центрами надання безоплатної вторинної правової допомоги,
надають МЦ консультаційно-методичну допомогу з питань, пов’язаних з наданням БППД у кримінальному процесі,
забезпечують організацію і проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань надання БПД тощо.
Значна взаємодія відбувається на рівні планування діяльності та відповідного звітування.
Місцеві центри готують пропозиції до проектів регіональних планів надання БПД та забезпечують їх виконання у межах повноважень МЦ. РЦ, у свою чергу, розробляють, затверджують та забезпечують виконання регіональних планів надання БПД.
Такі плани містять заходи з пріоритетних напрямів розвитку системи та можуть охоплювати, наприклад, питання виготовлення інформаційної продукції, проведення інформаційно-роз’яснювальних та комунікативних заходів, навчання та розвитку працівників системи, підвищення кваліфікації адвокатів, розвитку мережі партнерів та незалежних провайдерів БПД, надання їм методичної допомоги, проведення спільно з МЦ та партнерами заходів, забезпечення роботи дистанційних пунктів доступу до правової допомоги та здійснення виїздів мобільних пунктів, забезпечення належної якості послуг, що надаються клієнтам системи БПД, розвитку довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid», побудови оптимальної моделі залучення адвокатів ex officio, КІАС, проведення моніторингу тощо.
Підготовка спільних регіональних планів надання правової допомоги дозволяє різним центрам бачити спільні або схожі проблеми та координувати свою діяльність, обмінюватися досвідом тощо. Регіональні плани затверджуються РЦ. На практиці на підставі регіонального плану МЦ затверджують свої місцеві плани.
МЦ подають щоквартальні та річні звіти про свою діяльність РЦ. Регіональні центри, у свою чергу, подають щоквартальні та річні звіти про свою діяльність та діяльність місцевих центрів КЦ. (Див. більше про звітність у розділі 4.5.)
Слід зазначити, що на рівні регіону, відповідно до Наказу КЦ від 03.06.2016 № 44[2], діє Керівна рада (Керівна рада регіонального та відповідних місцевих центрів з надання БВПД), що є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. До складу керівної ради входять директор РЦ, який є її головою, та директори МЦ (або особи, що виконують їх обов’язки) відповідного регіону[3].
Серед завдань Керівної ради - обговорення та прийняття рішень (рекомендаційного характеру) з питань, пов'язаних з підбиттям підсумків роботи РЦ та МЦ у звітному періоді; запровадженням інноваційних підходів у роботі; плануванням діяльності РЦ та МЦ на наступний рік (та відповідних пропозицій до бюджетного запиту); формуванням та внесенням змін до кошторису РЦ та МЦ, розрахунків до них, аналізом їх виконання; матеріально-технічним забезпеченням тощо.
Питання координації діяльності на регіональному рівні визначаються відповідними актами КЦ[4].
При роботі зі зверненнями про надання БВПД трапляються випадки непідвідомчості справ.
У випадках надходження до МЦ ухвал судів про призначення захисника відповідно до ст.ст. 49 та 53 КПК України; звернень від осіб, засуджених до позбавлення волі, коли питання, порушені у зверненні, підпадають під компетенцію РЦ, МЦ зобов’язаний оперативно повідомити РЦ (відділ організації надання БВПД) та перенаправити ухвалу / звернення (на електронну адресу центру) за належністю з одночасним інформуванням заявника про перенаправлення його звернення.
Також і РЦ у відповідному порядку перенаправляє до МЦ звернення, які належать до їх компетенції, зокрема, звернення засуджених осіб, про надання БВПД у цивільних або адміністративних справах, що передбачає забезпечення надання такого виду правових послуг, як здійснення представництва інтересів у суді, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами або складання документів процесуального характеру.
Слід підкреслити, що на практиці й МЦ, і РЦ проводять правопросвітницьку роботу. РЦ відповідають за здійснення моніторингу та оцінювання проведення підпорядкованими їм МЦ правопросвітницької роботи. Центри узагальнюють, аналізують та поширюють практику надання безоплатної правової допомоги, проводять спільні виїзні консультації.
І МЦ, і РЦ «збирають» (за встановленою формою) та аналізують статистичні дані про надання БПД, зокрема, щодо кількості та категорій осіб, які звернулись по таку допомогу. З лютого 2019 збір даних відбувається автоматично, коли працівники вносять дані до КІАСу. РЦ узагальнює ці дані на рівні регіону. І МЦ, і РЦ забезпечують вивчення потреб та рівня задоволеності осіб, які звертаються щодо надання БПД.
Крім того, центри вивчають та сприяють поширенню успішних практик надання БПД. МЦ збирає інформацію про такі практики та надсилає до РЦ. Про успішні практики інформація розповсюджується на сайті центру, обговорюється на спільних заходах, а також включається до Інформаційного дайджесту системи БПД. (Див. детальніше про це у розділі 4.4.)
Ця інформація є важливою як для аналізу успішності діяльності, так і для планування подальших дій.
У зв’язку з цим відділи МЦ готують та надсилають на електронну адресу РЦ оперативну інформацію (звітність), в якій зазначають дані про кількість виданих доручень, прийнятих актів про виконання адвокатами доручень, а також узагальнену інформацію про типові звернення клієнтів[5]. Цей моніторинг дозволяє в значній мірі покращувати роботу, враховувати виклики та ризики, вчитися на основі власного досвіду та вдосконалювати процеси[6].
Аналіз статистичних даних, інформації про виконання планів є одним зі способів, що мають здійснюватися для моніторингу діяльності[7].
Одним з важливих напрямів співпраці є проведення обговорення та консультацій за участі фахівців РЦ та МЦ.
З метою обговорення поточної роботи, питань, які виникають під час організації надання правової допомоги, висвітлення успішних практик та удосконалення ефективності роботи працівників МЦ, РЦ проводяться робочі зустрічі, навчання, круглі столи, кураторські години та інші заходи.
Взаємодія МЦ та РЦ відрізняється в різних регіонах з точки зору глибини та інтенсивності співпраці.
Так, наприклад, у Тернопільській області РЦ є активним помічником для фронтлайнерів МЦ, надає консультації з роз’яснення законодавства, визначення алгоритму дій для надання допомоги клієнту, розгляду нетипових ситуацій тощо.
Кураторські години, що активно практикуються в Одеській області, відіграють одразу декілька функцій, а саме: 1) інформаційну (РЦ є джерелом інформації, досвіду, адже збирає, узагальнює та аналізує дані усіх підвідомчих йому МЦ); 2) координаційну (РЦ організовує взаємодію між МЦ та сприяє створенню системи заходів, які кожен з МЦ має на меті проводити, а також, у разі необхідності, – спільного алгоритму дій у тій чи іншій ситуації); 3) консультаційну (надання порад, наприклад, у нетипових ситуаціях).
Для того, щоб за результатами проведення кураторської години працівники МЦ змогли вирішити свої професійні завдання, і загалом для більш ефективного її проведення рекомендується завчасно інформувати РЦ про питання, які мають бути розглянуті під час кураторської години (наприклад, надавати свої пропозиції по електронній пошті). Це дозволить РЦ вивчити практику інших МЦ з певного питання та за результатами спільного обговорення визначитись з найефективнішим алгоритмом дій[8].
[1] Серед основних завдань центрів також визначено забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції України.
[3] Засідання керівної ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів. Рішення керівної ради приймається відкритим голосуванням і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів керівної ради, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні керівної ради. У разі незгоди з прийнятим рішенням член керівної ради може висловити окрему думку, що фіксується в протоколі, додається до рішення і є його невід'ємною частиною.
[5] Оновлення комплексно-аналітичної системи БПД передбачає, зокрема, створення модуля статистичного звітування та аналізу, що використовуватиме бази даних клієнтів КІАС та їх звернень. Модуль дозволяє без володіння спеціальними навичками формувати необхідні вибірки та зведені таблиці з баз даних, що спрощує роботу із звітування, оскільки доступ до цього модуля мають усі центри системи БПД, як місцеві, так і регіональні.
[6] Більше про збір даних та звітність див. розділ 4.5.
[7] Відповідно до наказу КЦ від 26.04.2017 № 145, моніторинг діяльності МЦ також передбачає аналіз результатів опитування суб’єктів права на БПД. Для такого аналізу, зокрема, використовуються: скринька відгуків, вибіркові телефонні опитування клієнтів, дослідження із залученням «таємних клієнтів», виїзні планові й позапланові спостереження за діяльністю МЦ, які здійснюються працівниками РЦ з відділу моніторингу діяльності МЦ; позапланові виїзди можуть здійснюватися робочою групою за участі інших працівників структурних підрозділів КЦ.
[8] Про такі заходи з навчання та обміну досвідом див. розділ 7 Посібника.
Last updated
