> For the complete documentation index, see [llms.txt](https://qala-project-2.gitbook.io/robota-z-kl-ntami-pos-bnik/llms.txt). Markdown versions of documentation pages are available by appending `.md` to page URLs; this page is available as [Markdown](https://qala-project-2.gitbook.io/robota-z-kl-ntami-pos-bnik/7.-samovdoskonalennya-ta-rozvitok/7.5.-viyavlennya-svoyeyi-zoni-rozvitku.md).

# 7.5. Виявлення своєї зони розвитку

{% hint style="success" %}
*Я не хочу залежати від своїх емоцій. Я хочу використовувати їх, насолоджуватися ними та керувати ними. (Оскар Уайльд)*
{% endhint %}

Слід враховувати, що коли нам говорять або коли ми дізнаємося про те, що ми в чомусь не надто вправні, то можуть виникнути неприємні почуття та емоції, зокрема гнів чи розгубленість, думки щодо власної слабкості, непрофесійності. Ці почуття можуть блокувати наше бажання щось змінювати.

![](/files/-LmshZklJpIYekONmBZg)

Що більш шокуючою для нас є новина, то вірогідніше ми будемо її заперечувати і чинити опір. Прийняття нового проходить через певні стадії, де після заперечення ми допускаємо його можливість, пробуємо, робимо висновки з власного досвіду і лише тоді з часом поступово приймаємо, і нове стає складовою нашого узвичаєного життя.

Наші емоції можуть як сприяти, так і заважати навчанню, розвитку та ефективності наших дій. Коли в нас гарний настрій, ми переживаємо позитивні емоції, то нам набагато легше братися за нову роботу, наважуватися робити щось по-новому. Натомість такі емоції як сум, злість, роздратування, пригнічений стан, сором тощо не тільки стримують наше бажання експериментувати, але й можуть завадити побачити нові можливості.

&#x20;Так чи інакше, усвідомлення потреби працювати над собою є важливим і природним етапом процесу навчання та розвитку.

![](/files/-LmshmHkQgOdntqRklQL)

Процес навчання можна описати з точки зору чотирьох етапів:

* *Несвідома некомпетентність* – коли ми не знаємо, що ми чогось не знаємо, ми не усвідомлюємо рівня нашої некомпетентності; наша інтуїція спить.<br>
* *Свідома некомпетентність* – «я ще не знаю, як це зробити» – визнання того, що є слабкі місця; его, лінь та інші обмежуючі фактори можуть створити ризики для помилкового аналізу та висновків; потрібна робота над собою та воля для того, щоб визнати та докладати зусиль для відповідного навчання та розвитку.<br>
* *Свідома компетентність* – «знаю, як зробити, думаю на цим, докладаю свідомих цілеспрямованих зусиль» – активне практикування, досягнення прогресу в навчанні та розвитку; поступово з’являється відчуття впевненості у власній спроможності; людина почувається позитивно і докладає зусиль для вдосконалення, ґрунтовно аналізує та робить правильні висновки.<br>
* *Несвідома компетентність* – формування несвідомої звички діяти у відповідний спосіб; фокусування на питанні вже непотрібне, людина діє автоматично, нове стає звичним, спрацьовує інтуїція.

Важливо, по-перше, допускати можливість того, що ви можете чогось не знати чи щось випустити з уваги, чи робити щось не так, як потрібно, враховуючи, наприклад, потреби інших або складність чи комплексність ситуації, або новизну чи специфіку питання тощо.

По-друге, варто дивитися на це як на свою **зону розвитку**, а не фіксуватися на слабкості чи неспроможності, дарма себе картати.

У свою чергу, з часом може виникнути ситуація, в якій автоматизм або звичка діяти у певний спосіб може стати застарілою і знову будуть потрібні зміни та навчання.

Важливим джерелом підказки для переходу від зони *несвідомої некомпетентності до свідомої некомпетентності* є комунікація з колегами та клієнтами. Вона дає можливість і побачити незадоволені потреби, і показати кращі практики, які можна й варто використовувати у своїй діяльності.

Зворотний зв’язок, можливість та спроможність подивитися на себе очима інших – адже вони можуть знати про вас те, чого ви не знаєте, не помічаєте\[1], – сприяють пошуку своїх зон розвитку та вдосконалення.

![](/files/-LmsicNLzAAsqLAa3xfd)

Варто прагнути розширити свою відкриту зону та звузити інші. Що можна робити?

* Демонструвати іншим якості, які вам відомі, показувати оточуючим ті свої сторони, які їм невідомі;<br>
* запитувати інших про себе та аналізувати зворотній зв’язок;<br>
* дізнатися в інших, чого, на їхню думку, вам бракує;<br>
* визначити перелік якостей, які ви хотіли б у собі розвинути, та реалізувати план дій.<br>

> \[1] Так звана «сліпа зона» у моделі «Вікно Джогарі» (Джозефа Ліфта та Гаррінгтона Інхама).
